Елена Симоненко, проектный менеджер реформы децентрализации Нацсовета реформ
Із запланованих на 2015 рік у дорожній карті завдань нам вдалося виконати майже всі.
Згідно з моніторингом, який проводить Нацрада реформ, виконання завдань реформи децентралізації влади, запланованих на 2015 рік, становило 84%.
Такого результату вдалося досягти завдяки наявності повного консенсусу перших осіб держави стосовно необхідності реформи децентралізації.
Проте, ухвалені закони та підзаконні акти не гарантують ефективного виконання, і цю споконвічну українську традицію необхідно докорінно змінювати.
Подальше просування реформи багато в чому залежить від злагодженої роботи чиновників усіх рівнів, а не лише президента, парламенту та уряду.
Наскільки нам вдасться зберегти минулорічну динаміку впровадження реформи, і що може стати на заваді?
Шлях, який пройшла Україна протягом 2015 року в напрямку реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, і швидкість, з якою Україна долає цей шлях, в десятки разів випереджає темпи впровадження таких реформ, що відбувалися в країнах Європи.
Деяким країнам Балтії знадобилося 20 років, щоб створити 20 об’єднаних громад.
У 2015 році нам вдалося ухвалити законопроекти, які створили всі правові умови для добровільного об’єднання територіальних громад і дозволили створити 159 перших спроможних об’єднаних громад.
Прийняті закони в частині фінансової децентралізації дозволили місцевим бюджетам вже у 2015 році додатково отримати 29 млрд грн, а це — нові дороги, дитячі садочки, відремонтовані школи та лікарні.
Населення чекає від реформи підвищення ефективності місцевого самоуправління та розуміє децентралізацію головним чином як передавання частини повноважень від центральних органів влади до органів місцевого самоврядування.
Такі результати грудневої хвилі опитування в межах проекту «Моніторинг сприйняття прогресу реформ», який здійснює компанія «TNS Україна» на замовлення Національної ради реформ.
Понад 40% вказали, що децентралізація передбачає передавання частини бюджету від центральних органів влади до органів місцевого самоврядування.
Більш ніж третина опитаних визначила децентралізацію як збільшення повноважень і бюджету обласної влади. 29% знають про те, що мова йде про формування об’єднаних територіальних громад.
Процес об’єднання ініційовано у 6 300 громадах, а це — більше половини усіх громад в Україні. На кінець 2015 року добровільно об’єдналися 794 сільські, селищні, міські ради, створивши 159 спроможних об’єднаних.
У них відбулися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та сільських, селищних, міських голів, з яких 21 міська, 45 селищних та 93 сільських.
Ще 40 новоутворених громад, до яких увійшло близько 170 громад, наполягають на проведенні у них перших виборів.
Державним бюджетом на 2016 рік передбачено, що 159 громад, які об’єдналися, вже з 1 січня отримають прямі бюджетні розрахунки. Тепер вони напряму отримуватимуть медичні й освітні субвенції та базові дотації.
Далеко не всі депутати місцевих рад готові до нової реальності, тому нерідко ми стикаємося з невідповідальним ставленням локальних можновладців.
Наприклад, Закарпатська облрада досі не затвердила перспективний план розвитку. При цьому там є громади, які добровільно об’єдналися і потребуватимуть бюджету для розвитку, а без плану вони його не отримають.
Соціологи запитали у громадян, які проблеми можуть перешкодити ефективному запровадженню принципів децентралізації. Ренкінг відповідей виглядає так.
1. Корупція на місцях.
2. Узурпація влади місцевими впливовими «князьками».
3. Некомпетентність місцевої влади у виконанні покладених обов’язків.
4. Опір передавання фінансування місцевим громадам з боку центральних органів влади.
5. Небажання центральних органів влади передавати повноваження.
Варіанту відповіді «деструктивні дії політиків-популістів», на жаль, не було, але я б акцентувала увагу і на цьому.
Будь-яка реформа в Україні відкриває можливості для безпідставного піару популістів. Вони розуміють, що населення не володіє усією інформацією про переваги чи недоліки децентралізації, тому часто у політичних промовах та через ЗМІ поширюється неправдива інформація.
Реформа децентралізації є пріоритетною, але подальше об’єднання громад можливе лише за умови добровільної ініціативи населення. Чим більше спротиву та недобросовісного піару ми матимемо від місцевих очільників та політиків-популістів, тим складнішим буде процес об’єднання.
Успіх реформи у 2015 році — це успіх усіх небайдужих українців, які прагнуть змін і стали першими позитивними прикладами — пілотами децентралізації.
Це робота Міністерства регіонального розвитку, що є відповідальним за впровадження реформи в країні, інших міністерств і відомств, депутатів, представників громадських організацій, донорів, експертів і співробітників регіональних офісів реформ.
Вони щодня роз’яснюють жителям суть децентралізації і перспективи об’єднання. Усі ці люди об’єдналися у велику команду, яка веде Україну складним, але важливим шляхом до європейського майбутнього. До нової країни, в якій кожна людина відчує зміни на краще.
Результатом роботи цієї команди, попри всі перепони політиків-популістів, є те, що люди не просто почули про децентралізацію, а повірили в реформу, вони побачили в ній перспективу позитивних змін.
Результати соціологічних опитувань свідчать про позитивне ставлення населення до децентралізації. На запитання «Як ви ставитеся до впровадження реформи децентралізації» понад 50% респондентів висловили повну підтримку і лише трохи більше 10% відповіли категорично негативно.
Такі результати дають надію, що люди чекають на результати об’єднання 159 пілотних громад і прийматимуть рішення залежно від досвіду перших.
Реформи потребують постановки амбітних цілей, які реально досягти в окремий проміжок часу та скоординовано рухатися в єдиному напрямку, підсилюючи один одного без саботажу і популізму.
Проектний офіс Національної ради реформ за підтримки широкої коаліції урядових, громадських та міжнародних партнерів створив систему моніторингу реформи децентралізації, яку підтримали ЄС та донорська спільнота. Система дозволяє оцінити прогрес з реалізації реформи.
Результати моніторингу публічні, позбавлені особистої думки політиків та об’єктивно відображають прогрес і проблемні питання.
Чим більше таких незаангажованих інструментів моніторингу будуть доступні громадськості, тим швидше ми подолаємо бажання маніпулювати даними і підвищимо обізнаність громадян про прогрес децентралізації та інших реформ.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
