Роман Ницович, руководитель программ аналитического центра DiXi Group
Малопримітна сіра будівля на вулиці Смоленській у Києві зовні нічим не відрізняється від типових бюджетних офісів столиці.
Вулицею їздять авто, час від часу заходять заклопотані люди з теками документів, охоронці виходять на перекур.
Мало хто здогадується, що господарі цих скромних кабінетів приймають важливі рішення на ринках, річний оборот яких оцінюється щонайменше 250 млрд грн.
У цьому — реальний вплив Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або НКРЕКП.
Примітно, що бюджетні асигнування на НКРЕКП у 2015 році становлять лише 50,4 млн грн.
Ринки, що регулюються НКРЕКП, вважаються місцем зосередження олігархів.
За даними Антимонопольного комітету, рівень концентрації в паливно-енергетичному комплексі майже вдвічі вище, ніж загалом у промисловості, і має тенденцію до збільшення. У 2014 році лише 28% продукції було реалізовано на ринках, де відсутні структурні обмеження конкуренції.
Більш того, саме на енергетичних ринках — ринках з величезними фінансовими потоками — відбуваються основні махінації. У 2014 році на них припало 13,64% усіх зловживань монопольним або домінуючим становищем.
Більшість таких потоків регулюється правилами, які затверджує НКРЕКП. Вона ж затверджує більшість інвестиційних програм. Так, проект Енергетичної стратегії до 2035 року передбачає 1,3 трлн грн необхідних інвестицій на енергоринках.
Отже, професійний та незалежний орган регулювання життєво необхідний для усунення впливу політиків й олігархів від керування галуззю, стримування монополізму та забезпечення реальної конкуренції. Головна дійова особа, якій повинен служити такий регулятор, — його величність споживач.
Поки що, як відзначає експертна спільнота, НКРЕКП не можна назвати органом з відповідними повноваженнями і ресурсами.
Про зобов’язання України в рамках членства в договорі про заснування Енергетичного співтовариства, зафіксовані в коаліційній угоді та низці урядових планів, говорять давно. Проте ситуація не безнадійна, її можна змінити.
Уряд розробив законопроект №2966, який передбачає перетворення НКРЕКП на справді європейський регуляторний орган. У липні документ застряг у Верховній Раді через політичні суперечки. Зняти їх вдалося завдяки зусиллям Стратегічної дорадчої групи, створеної за участю аналітичного центру DiXi Group та при підтримці Міжнародного фонду «Відродження».
Група, що об’єднала народних депутатів — членів профільного комітету Верховної Ради з усіх фракцій коаліції, фахівців Єврокомісії, секретаріату Енергетичного співтовариств, міжнародних об’єднань регуляторів та українських експертів, працювала більше двох місяців.
Після інтенсивних дискусій напрацьовано консенсус з найбільш суперечливих положень документа. Зокрема — щодо майбутнього правового статусу НКРЕКП, процедури вибору її членів, джерел фінансування, механізмів вирішення спорів.
Які ж ключові положення нового проекту? Впровадження вимог Третього енергетичного пакета ЄС передбачає забезпечення трьох вимірів незалежності: політичної, функціональної та фінансової.
Політична незалежність означає таке.
1. Окремо закріплений юридичний статус НКРЕКП. Вона створюється у порядку, визначеному законом, а не волею політичних гравців — президента або уряду.
2. Неможливість ліквідації чи реорганізації, єдиний шлях — через зміни до закону. Незалежність від політичних подій — виборів, зміни складу коаліції, зміни уряду.
3. Чіткий період повноважень членів — шість років, не більше двох строків підряд. Застосування режиму постійної ротації членів.
4. Припинення повноважень лише у разі грубих порушень, вчинення кримінальних правопорушень та порушень вимог щодо незалежності своєї діяльності — корупції.
5. Членів НКРЕКП призначає президент, але обирає на одну посаду з двох кандидатур, відібраних незалежною комісією в ході прозорого процесу відбору та на основі чітких прозорих критеріїв.
Власне, у цьому блоці залишаються єдині розбіжності серед депутатів. Щодо конкурсної комісії, яка формується у складі представників президента, Верховної Ради та уряду, одні пропонують співвідношення 2:2:1, інші — 1:3:1 відповідно.
Щодо ротації, то один варіант пропонує почергово звільняти чинних членів НКРЕКП і заміняти їх новими з 2017 року до 2020 року, інший варіант — призначити новий склад з різними строками повноважень, що визначається жеребкуванням.
Функціональна незалежність означає таке.
1. Членам НКРЕКП заборонено володіти власністю або часткою у підприємствах, які підлягають регулюванню, а також працювати на них протягом двох років з дня звільнення.
2. Заборона на будь-які інструкції від бізнесу або органів влади. Рішення НКРЕКП є обов’язковими і не можуть бути предметом погодження, перегляду або вето, у тому числі за формальними процедурами, наприклад, реєстрація у Мін’юсті.
3. Рішення можуть бути оскаржені лише в судовому порядку.
Для запобігання порушенням та більшій прозорості у проекті закладені механізми публічного звітування, оприлюднення проектів рішень, обов’язкове проведення відкритих слухань з актуальних питань, зокрема, встановлення тарифів та затвердження інвестиційних програм для природних монополій.
Фінансова незалежність означає таке.
1. Окремо виділені бюджетні асигнування та автономія у їх використанні. НКРЕКП самостійно визначатиме та затверджуватиме свій бюджет за погодженням з бюджетним комітетом Верховної Ради.
2. Для цільового фінансування передбачено запровадити спеціальні внески на регулювання, які сплачуватимуть усі компанії ринку зі свого чистого доходу (на щоквартальній основі) до спецфонду державного бюджету.
Належні людські та фінансові ресурси для виконання своїх обов’язків означають можливість платити достойні зарплати та купувати програмні продукти. Аналіз практик регуляторів у ЄС, проведений DiXi Group, свідчить, що середня кількість працівників таких органів становить 226, річний бюджет — 15,72 млн євро.
Чи не буде таким чином створено бюрократичного «монстра»?
Експерти Стратегічної дорадчої групи були свідомі загроз, які можуть постати на шляху до більшої незалежності та професійності НКРЕКП, тому передбачили низку запобіжників у вигляді критеріїв відбору, переліку прав та обов’язків членів регулятора, чіткого переліку компетенцій цього органу на основі чинних законів.
Більше того, європейський тренд — створення «суперрегуляторів», тобто багатопрофільних установ, що провадять моніторинг і контроль цілої низки ринків у стані природної монополії або суміжних ринків. Наприклад, Федеральне мережеве агентство в Німеччині поширює свої повноваження на ринки газу, електроенергії, телекомунікацій, поштового зв’язку та залізничних перевезень.
Це справді «монстр», який має 2 900 працівників та загальний бюджет понад 180 млн євро, однак ніхто не говорить про його заангажованість або корумпованість.
Такою мусить стати й НКРЕКП. Комісія повинна дбати про баланс між інтересами держави, учасників ринку і споживачів. На Смоленській залишиться та ж сіра будівля, охоронці бігатимуть на перекур, однак якість рішень зросте.
Напрацьовано немало. Стратегічна дорадча група надала свої пропозиції усім, хто приймає рішення. Парламент нарешті повинен зробити цей крок.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
