Надежда Васильева, генеральный директор «Майкрософт Украина»
Що вам спадає на думку, коли ви чуєте про Сомалі? Туризм? Інвестиції? Соціальний розвиток? Думаю, що навряд.
Для багатьох Сомалі — це, насамперед, пірати та беззаконня.
Згідно з дослідженням фонду One Earth Future, лише в 2012 році збиток, якого зазнало глобальне співтовариство через сомалійських піратів, сягнув 6 млрд дол.
Проте навіщо далеко ходити: в Україні — своє піратство.
У березні 2016 року країна вкотре очолила «Список 301» і підтвердила свій статус беззаперечного світового лідера серед найбільших піратів — порушників прав інтелектуальної власності.
Врегулювання законодавчої бази у сфері захисту інтелектуальної власності є обов’язковою умовою імплементації угоди про співробітництво України з ЄС. Затвердження високих стандартів у цій сфері, відповідно до угоди, є першочерговим завданням для налагодження інвестиційного клімату в Україні.
То що сьогодні стримує приплив інвестицій?
Бренд «Україна» як виклик
Імідж країни напряму впливає на залучення інвестицій. Компаніям, що вже працюють в Україні, насамперед міжнародним корпораціям, з кожним роком все важче переконувати інвесторів у наявності комфортних умов для ведення бізнесу.
Ситуація складається таким чином, що бренд «Україна» став неабияким викликом для бізнесу, що підтверджує 142-га позиція країни в глобальному рейтингу найбільш корумпованих країн.
Реформа у сфері захисту інтелектуальної власності — не лише «зелене світло» для інвестицій. Вона дасть імпульс для розвитку малого та середнього бізнесу, залучення інноваційних технологій, створення умов для розробки та розвитку власних інтелектуальних продуктів.
Думаю, держава може стати найкращим прикладом та сигналом готовності до змін в очах міжнародної спільноти, якщо першою зробить крок назустріч модернізації своєї ІТ-інфраструктури.
Використання сучасних ІТ-технологій, зокрема хмарних рішень, дає додаткові переваги: дозволяє сплачувати значно менше за користування програмами і уникати кіберзагроз, кількість яких з кожним роком лише збільшується.
Великі компанії мають свої центри протидії кіберзагрозам в реальному часі — це саме те, що наразі так необхідно і українським компаніям, і державним установам.
Відповідно до дослідження IDC, економічний ефект від зниження рівня комп’ютерного піратства в Україні лише на 10% дозволить додати до українського бюджету 69 млн дол.
Хоча б маленькі, але рішучі кроки в напрямку реальної боротьби з піратством у сфері інтелектуальної власності продемонструють світові нові стандарти прозорості та відповідальності нашої країни. Бездіяльність може наблизити нас до перспективи стати другим Сомалі з репутаційної точки зору.
Інвестиції vs перспективи
Великі компанії багато років співпрацюють з Україною на національному рівні та інвестують свої ресурси в масштабні освітні та соціальні проекти. Великий бізнес вірить в Україну і бачить тут значний потенціал.
Відповідно до дослідження, проведеного науковим журналом Ukraine Digital News спільно з галузевими асоціаціями, в Україні працює понад 90 тис розробників. Це найбільша кількість ІТ-фахівців серед країн Європи, а до 2020 року їх кількість зросте удвічі.
Однак наявність великої кількості хороших спеціалістів не є гарантією успішного розвитку ІТ-сфери. Для цього Україні потрібні спартапи, продуктові компанії, міжнародні вендори та інвестори, які були б готові довгостроково підтримувати IT-екосистему. А для цього важливі прозорі і єдині для всіх правила гри.
За десять років роботи в Україні компанія Microsoft встигла реалізувати і продовжує підтримувати низку програм для дітей, молоді, студентів, вчителів, ІТ-спеціалістів, малого та середнього бізнесу, НДО та партнерів.
Так, в рамках програми «Безпека дітей в інтернеті» було охоплено близько 130 тис дітей. Завдяки проекту «Відкритий світ інформаційних технологій» IDEA близько 260 тис осіб пройшли навчання основам комп’ютерної грамотності і програмування, серед них — 160 тис молодих людей.
З 2003 року 600 520 вчителів, школярів та студентів пройшли навчання за програмою «Партнерство в навчанні». Близько 15 тис вчителів вчилися використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в рамках щорічного конкурсу «Вчитель-новатор».
У рамках програми «Бібліоміст» близько 3,2 млн людей отримали доступ до інтернету. Microsoft також надала програмне забезпечення бібліотекам на суму близько 9 млн дол. За час існування проекту Technology for Good ми забезпечили програмами і сервісами понад 400 НДО на суму близько 4,5 млн дол.
Понад тисячу стартапів безкоштовно отримали програмне забезпечення для розробки своїх рішень за програмою BizSpark.
Ми розвиваємо й нашу локальну партнерську мережу: в Україні у нас понад 1 500 партнерів — розробників, реселерів і системних інтеграторів. Кожен долар, який Microsoft заробляє в Україні, дозволяє партнерам заробити дев’ять. Країні потрібен прорив.
Ми бачимо певні кроки держави в напрямку реалізації реформи у сфері інтелектуальної власності, насамперед — у напрямку легалізації ПЗ у держсекторі. Однак поки що це лише точкові ініціативи на рівні окремих міністерств. Реальна реформа не може мати точковий характер.
Рух до легалізації — це велика мета, підкріплена реальними строками, відповідальними сторонами та чіткими показниками ефективності. Це приклад, який починається з себе. Це невідворотність правил гри для всіх учасників. І це єдиний можливий шлях до реальних змін та світу без піратів.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
