Светлана Коломиец, заместитель министра экологии и природных ресурсов
Колонки автора
5 фактов об янтаре, из-за которых не видно света в конце туннеля
Десять приоритетов для нового министра экологии
Днями Кабмін задовільнив мою заяву про відставку з посади заступника міністра екології та природних ресурсів. В останні дні на посаді я підбиваю підсумки.
Йдучи на державну службу, планувала присвяти їй рік, вийшло майже півтора.
Я, звичайно, не мала жодних ілюзій, що за рік можна побороти те, що формувалося останні 20 років, однак чистий ентузіазм та бажання змін надихали.
Зараз точно можна сказати: в багатьох процесах «точка неповернення» пройдена. Як писав Булгаков, «Аннушка уже купила подсолнечное масло, и не только купила, но даже и разлила».
Сьогодні низка змін вже дає результат, і вони стануть хорошим фундаментом для нової команди міністерства. За цей короткий термін зроблено наступне.
1. Схвалені нові антикорупційні правила надрокористування, що дозволять запровадити прозорі та цивілізовані аукціони, створять рівні можливості для всіх учасників ринку.
2. Запроваджені відкриті конкурси на посади директорів установ природно-заповідного фонду.
3. Спрощений та удосконалений екологічний контроль в морських портах.
4. Скасувана постанова уряду №915 та ліквідоване монопольне становище державної компанії «Укрекоресурси» на ринку утилізації тари та упаковки.
5. Запущені перші адміністративні онлайн-послуги в сфері екології: електронна декларація та електронний дозвіл (готовий до запуску, очікує ухвалення змін до закону) у сфері поводження з відходами.
6. Опубліковані на порталі відкритих даних data.gov.ua десятки наборів інформаційних даних Мінприроди, серед яких — кадастр об’єктів природно-заповідного фонду, реєстр пестицидів, реєстри ліцензіатів.
7. Скорочені строки надання адміністративних послуг відомства. Наприклад, отримання найпопулярнішого дозволу на транскордонне перевезення відходів раніше тривало 30 днів, тепер видається протягом десяти днів.
8. Спрощена процедура поводження з відпрацьованими мастилами, запроваджені зміни значно зменшують корупційні ризики в системі переробки та утилізації цього виду відходів — постанова уряду №1221.
9. Створений перший електронний каталог природно-заповідних фондів.
Багато чого було розпочато.
1. Розробка Національної стратегії поводження з відходами та ухвалення проекту закону «Про відходи» у новій редакції. Документ покликаний привести українське законодавство у відповідність до рамкової директиви ЄС про відходи.
2. Запуск єдиної державної системи моніторингу довкілля, що передбачає автоматизацію процесів та відкритий доступ до інформації. Наразі формується відповідна робоча група та готується концепція системи.
3. Доопрацювання та винесення на розгляд парламенту проекту закону «Про охорону озонового шару».
4. Розробка концепції управління Чорнобильською зоною. Час відходити від позиціонування її лише як зони трагедії. Її варто розглядати як точку росту, насамперед — у науковому контексті та контексті розвитку «зеленої» енергетики.
5. Створення біосферного заповідника на території Чорнобильської зони. Відповідний проект указу розглядає Адміністрація президента.
Звичайно, розвиток екологічної та природоохоронної сфери лежить далеко за межами самих лише екологічних ініціатив. Розвиток і постійність змін може забезпечити лише система, а її, як показав досвід, дуже бракує.
Необхідне тотальне оновлення кадрового потенціалу, і питання не лише у віці чи світогляді деяких працівників державних органів. Складно мотивувати і молодь, і досвідчених спеціалістів іти працювати на держслужбу, коли зарплата — в десять разів нижча від ринкової, а оформлення на роботу триває два-три місяці.
Це стосується і наявного колективу, який думає не про реформи, а про те, як прогодувати родину на 2 тис грн.
Потрібна якомога менша кількість бюрократії для втілення ініціатив — процес погодження пропозицій настільки складний і довгий, що деякі проекти законів «кочують» від органу до органу роками.
Так, проект постанови Кабміну, документ на півтори сторінки, що передбачав введення електронної форми подання декларацій про відходи, погоджувався рівно рік. При цьому сама система була запрограмована за два місяці.
Варто суттєво збільшити фінансування, і мова не про додаткові сотні мільйонів у бюджеті з розмитим призначенням. Є напрямки, які потребують негайного втілення та контролю з боку держави, і тут ані волонтери, ані донори не допоможуть.
Сфер безліч. З останнього — оснащення зони відчуження системами відеоспостереження для контролю за пожежами і порушеннями, оснащення екоінспекторів та директорів заповідників засобами пересування. Ці ініціативи обговорюються роками, але поки заклади не отримали ні гривні.
Слід розмежувати державну службу та політику. Політичний вплив виявляється у всьому. Тиск, який система чинить на держслужбовця, змушує його більше часу приділяти опору та самозахисту, ніж впровадженню змін та реалізації планів.
Сподіваюся, що новий уряд присвячуватиме природоохоронній складовій державної політики значно більше уваги, ніж це було в останні роки. Проблем немало, та вже немало й зроблено, щоб відступити.
Коли півтора року тому я погодилася обійняти посаду заступника міністра, я поставила собі умову: буду залишатися на посаді доти, доки зможу ефективно діяти та просувати зміни. Ми зробили немало, і немала заслуга в тому команди експертів, активістів, працівників департаментів, які вірять у необхідність змін.
Неможливо відмовитися від частини твого життя, тому я продовжу сприяти впровадженню реформ і розвитку розпочатих ініціатив у статусі радника міністра.
Повертати назад не можна, і не лише в цьому відомстві — надто багато зусиль і життів було покладено, щоб ми марнували дорогоцінний час на з’ясування, хто кому хто. Крок за кроком, хоч і повільно, #перемог стає більше, ніж #зрад, і це надихає мене намагатися впроваджувати зміни там, де вони найбільш необхідні.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
