wpthemepostegraund

250 законодательных актов: много или мало?

Олег Кулинич, народный депутат, группа «Відродження», Полтавщина

Колонки автора

Градостроительная документация: запретить нельзя оставить

Чем грозит «добровольно-принудительное» объединение общин

Новий український парламент відпрацював перші півроку. Час підбивати підсумки.

Спікер парламенту Володимир Гройсман оприлюднив суху статистику.

Вона показує, що Верховна Рада восьмого скликання за цей час прийняла 250 законодавчих актів — утричі більше, ніж минуле скликання за аналогічний період.

Ніби позитивний результат.

Проте він демонструє, в основному, мобілізацію парламенту перед голосуванням військових законів та його «нагинання» заради деяких урядових ініціатив.

Багато законопроектів подавалися у режимі «сьогодні на завтра» і розглядалися за скороченою процедурою. Обговорення важливих для країни змін не було.

Після такого «експрес-розгляду» депутати та експерти постійно знаходять у прийнятих законах помилки та свідомі корупційні пастки, які потрібно виправляти.

Щодо інших питань складалося враження, що ніхто нікуди не поспішає.

У парламенті завжди існує велика черга документів, готових для розгляду. Це дає можливість керівництву Верховної Ради жонглювати законопроектами, ставити на розгляд одні, часто неважливі, та нехтувати іншими з метою захисту чиїхось інтересів. До розгляду важливих законопроектів справа не доходить місяцями.

Зокрема, жертвами такого «технічного маніпулювання» стали фундаментальні антикорупційні земельні законопроекти: 1159, який передає місцевим громадам право розпоряджатися землями за межами населених пунктів, та 2279, який впроваджує систему обов’язкових прозорих земельних аукціонів.

Попри неодноразові наполягання голови комітету з питань аграрної політики, лідерів фракцій та груп, мої заклики з парламентської трибуни, до голосування цих законопроектів у залі так і не дійшло — навіть у першому читанні.

 Голова аграрного комітету Верховної Ради Тарас Кутовий. Фото kutoviy.com

Це системна проблема.

Гляньмо, наприклад, на коаліційну угоду. Я не вхожу до складу коаліції, але мушу визнати: документ, прийнятий в листопаді 2014 року, принаймні в аграрній частині, був прописаний досить непогано.

Він передбачає системну дерегуляцію, боротьбу з корупцією та фінансову підтримку українських сільгоспвиробників. Проте це були лише наміри — на даний момент угода виконана лише на 17%.

З 14-ти аграрних та земельних пунктів, які треба було виконати протягом першого та другого кварталів 2015 року, повністю виконані лише два, частково — три. З 16-ти пунктів, які не мали терміну виконання, повністю виконано три, лише завдяки прийняттю закону «Про спрощення умов ведення бізнесу», частково — ще три.

З виконанням інших розділів угоди є також великі проблеми. На днях лідер фракції «БПП» Юрій Луценко заявив, що «наш оптимізм при складанні коаліційної угоди був невиправданий, бо таку кількість законів, яку передбачала коаліційна угода, навіть технічно не може бути ухвалено через комітети, через обговорення».

Однак це точно не вина комітетів.

Принаймні аграрний комітет працює активно: багато законів підтримано або доопрацьовано, чимало корупційних ініціатив, які намагалися «протягнути» чиновники, вчасно знешкоджено. Проведені комітетські слухання з питань обігу аграрних земель, оподаткування аграріїв, ініційовані парламентські слухання.

Юрій Луценко. Фото solydarnist.org

Комітет намагається займати чітку позицію: стояти на боці наших сільгоспвиробників, фермерів, враховувати думку власників земельних паїв. Але комітет має певні обмеження — він не може підмінити собою Верховну Раду. А в залі аграрні та земельні законопроекти розглядаються не часто.

З точки зору якості організації роботи парламент просунувся недалеко. Приміром, існує велика претензія до формування порядку денного. Той порядок денний, який ми бачимо заздалегідь, блискавично змінюється. Депутати не знають, що чекає на них завтра, адже порядок денний з’являється лише о 22:00.

На всі зауваження у керівництва Верховної Ради одна відповідь: «У нас йде війна, і складно щось прогнозувати». Це маніпуляція. Чому б не розділити порядок денний на дві частини: планові та позапланові законопроекти?

Перші розглядати у нормальному режимі. Це дало б упевненість, що важливі проекти розглянуть, а не будуть весь час перекидати на інший день. Другими, позаплановими, підживлювати порядок денний в міру надходження. Тут будуть військові законопроекти та ініціативи Кабміну.

Крім того, знижують ефективність роботи парламенту політичні торги. Засідання, які повинні починатися рівно о 10:00, починаються об 11:00, 12:00 і пізніше. Сотні депутатів, які зібралися працювати, чекають, поки хтось «домовиться». Хоча можна було б за цей час розглянути проекти, до яких ніхто не має претензій.

Проекти, ініційовані фракціями, які не є у владі, розглядаються рідко. Я кажу не лише про «Відродження», а й про інші групи та про позапартійних мажоритарників.

 Володимир Гройсман. Фото rada.gov.ua

Владні фракції, на жаль, швидко забули, як ще вчора були опозицією та скаржилися на те саме, і навіть не роблять спроб побудувати демократичний парламент, якій би рівною мірою поважав позицію влади та опозиційних сил.

Український парламент має величезний простір для самовдосконалення, кількісного і якісного, тому, на жаль, не можу розділити оптимізм голови Верховної Ради щодо блискучих результатів парламенту восьмого скликання.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Все про: парламент, законодательство, АПК

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.