Андрей Вигиринский, юрист
Недавно значного суспільного обговорення набула тема посадового окладу голови правління ПАТ «Укргазвидобування».
Зі слів голови депутатської групи «Воля народу» Ярослава Москаленка, очільнику УГВ встановлено оклад у розмірі 398 тис грн.
Разом з преміями та надбавками його місячна винагорода становить 955 тис грн.
Спекулятивний характер цього повідомлення зрозумілий, проте інформаційні приводи щодо розмірів винагороди керівників державних підприємств частішатимуть.
11 листопада 2015 року прем’єр підписав постанову, яка внесла зміни до Типової форми контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, та умов і розміру оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств.
«Держава як акціонер готова платити ринкові зарплати топ-менеджерам, але вони повинні будуть їх заробити. Вигідніше платити ринкові зарплати топ-менеджерам, ніж мати держкомпанії, де керівники отримують низьку зарплату, але працюють на інтереси олігархів або політиків», — зазначив керівник МЕРТ Айварас Абромавичус.
Які ж зміни відбулися в умовах оплати праці?
Раніше, матеріальне забезпечення керівника визначалося так.
Основні складові — посадовий оклад за відпрацьований час та доплата у розмірі, фіксованому в гривнях або у відсотках від посадового окладу.
Можливі додаткові виплати — премія за роботу за рік відповідно до умов преміювання, затверджених органом управління майном, премія за підсумками роботи за квартал, винагороди за підсумками роботи за рік за рахунок чистого прибутку.
Крім того, передбачалися випадки, коли премія обмежувалася або не нараховувалася: допущення на підприємстві нещасного випадку зі смертельним наслідком з вини підприємства, інші випадки за згодою сторін.
За внесеними змінами матеріальне забезпечення формується з посадового окладу, премії у відсотковому розмірі від нарахованої зарплати за посадовим окладом, доплати у розмірі, фіксованому в гривнях або у відсотках від посадового окладу, надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи — або у фіксованому розмірі, або у відсотках до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу.
Важливо, що в разі несвоєчасного виконання завдань, визначених контрактом, погіршення якості роботи надбавки скасовуються або зменшуються. Також збережено умови попередньої форми контракту, за яких премія може не нараховуватися.
Крім того, керівникові можуть виплачуватися винагорода за підсумками роботи за рік та винагорода за вислугу років відповідно до положень, які діють на підприємстві.
Тобто у новій редакції розширено складові зарплати. Якщо раніше їх було дві — посадовий оклад та доплата, а премії могли виплачуватися, а могли і не виплачуватися, то тепер до основних складових належать і премія, і надбавка.
Інші важливі зміни внесені до постанови від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств».
Раніше розмір посадового окладу керівника залежав від середньооблікової чисельності працюючих та встановлювався у кратності до мінімального розміру тарифної ставки першого розряду робітника основного виробництва.
Якщо ж тарифні ставки не застосовуються, — то в кратності до мінімального посадового окладу працівника основної професії згідно з колективним договором.
Тобто посадовий оклад керівника залежав від посадового окладу робітника основного виробництва, який множився на певний коефіцієнт залежно від кількості робітників.
Натисніть для збільшення
Раніше посадовий оклад керівника підприємства, яке налічувало 500 працівників з окладом 1 218 грн, міг максимально становити 4 872 грн. Внесені з листопада 2015 року правки змінили підхід до критеріїв визначення окладу і до їх кратності.
У чинній редакції визначено розмір посадового окладу керівника залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів, у кратності до мінімального посадового окладу працівника основної професії.
Натисніть для збільшення
Отже, тепер критерієм кратності є, крім штату працівників, вартість активів підприємства та річний чистий прибуток. Сам максимальний коефіцієнт кратності для першої категорії підприємства збільшено до десяти, тобто в 2,5 разу.
Якщо раніше максимальний посадовий оклад керівника становив 4 872 грн, то за новою системою розрахунку винагороди — 12 180 грн, тобто на 250% більше. Дня наочності — узагальнені дані щодо збільшення коефіцієнта кратності при визначенні посадового окладу керівника у відсотках.
Натисніть для збільшення
Розрахунок посадового окладу керівника підприємства п’ятої категорії виглядає так. Раніше його максимальний посадовий оклад становив 12 180 грн, тепер — 243 600 грн.
Отже, нова редакція постанови змінила базовий показник для визначення матеріальної винагороди керівника та підхід до визначення посадового окладу, збільшивши його максимальні межі від 250% до 2 500% порівняно з тими, які діяли досі.
Наступні зміни стосуються умов преміювання.
Раніше максимальний розмір премії не міг перевищувати розміру посадового окладу керівника підприємства чи об’єднання, а в разі погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшувалася або скасовувалася. Премія дозволяла максимум подвоїти розмір посадового окладу.
Тепер же постанова визначає умови преміювання за підсумками роботи за квартал, у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства, і за рік, у розмірі до 24 місячних посадових окладів керівника підприємства.
Тобто преміювання за квартал залишається тим самим, а за рік — дозволяє збільшити сукупний максимальний дохід керівника порівняно з місячним на 200%. Ось приклад, розрахунки наводяться за максимальними показниками преміювання, без надбавок.
За попередньою редакцією постанови місячна винагорода включає посадовий оклад і премію, разом — два оклади. За рік — максимум 24 оклади.
За чинною редакцією постанови місячна винагорода включає посадовий оклад, квартальна винагорода — посадові оклади за три місяці та премію в розмірі трьох окладів, разом — шість посадових окладів.
Винагорода за рік без премії за рік — 12 місячних посадових окладів та дев’ять посадових окладів — премія за кожен квартал. Разом — 21 посадовий оклад. Винагорода за рік з урахуванням премії — 21 оклад, 24 оклади-премії, разом — 45 окладів.
Ось винагороди керівника підприємства першої категорії в абсолютних показниках.
Раніше за окладу 4 872 грн він разом з премією за рік міг максимально отримати 116 928 грн без врахування надбавки. Зараз за окладу 12 180 грн керівник разом з премією за рік може максимально отримати 548 100 грн без надбавки. Тобто сукупний максимальний дохід керівника підприємства в річному вимірі збільшився на 468%.
Наведені розрахунки зроблені за ідеальних умов та при максимальних показниках.
Нова редакція постанови передбачає й умови, за яких премія не нараховується або скорочується.
1. Наявність заборгованості підприємства з виплати зарплати у звітному періоді. Розмір премії за цей період — не більше 20%.
2. Збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати зарплати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом. Премія за такий звітний період не нараховується.
У цьому випадку уряд запровадив стимулюючі фактори для керівника та умовно забезпечив принципи відносної соціальної справедливості. Якщо погіршилося становище працівника, то й керівник повинен відчути негативні наслідки.
3. Погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни. Премія зменшується або не нараховується.
Постанова зобов’язує у двомісячний строк внести зміни до всіх чинних контрактів та забезпечувати виплати винагород керівникам за новим порядком.
Зазначені зміни — вагомий елемент викорінення корупційних проявів, стимул для досвідченого та ефективного менеджменту брати участь у конкурсах на заміщення таких посад. Загалом — не паразитувати на активах підприємств, а примножувати їх.
На жаль, суспільство не готове сприймати такі показники матеріальних винагород. Для цього є об’єктивні та суб’єктивні причини, викликані бідністю українців та різницею між показниками цих винагород і їх зарплатами. Середня зарплата в Україні за даними Держстату у грудні 2015 року становила лише 4 195 грн.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.