Алексей Павленко, Министр аграрной политики и продовольствия
Колонки автора
Аграрные расписки как действенный механизм кредитования
Дорожная карта реформ агросектора
Разгосударствление госпредприятий: курс на прибыльность
Розвиток експорту сільськогосподарської продукції – це ключ до успіху України в цілому.
Насамперед експорт генерує розвиток галузі та нові робочі місця, що надзвичайно важливо для забезпечення стабільності в державі. По-друге, встановлення добрих, міцних і взаємовигідних відносин з іншими країнами нам лише на руку.
Аналізуючи динаміку зовнішньої торгівлі агропродукцією, насамперед слід зауважити, що за 7 місяців поточного року ми отримуємо позитивне сальдо зовнішньої торгівлі в АПК — $5,6 млрд.
Зокрема, експорт аграрної продукції становить $7,7 млрд, або 35,7% від загального експорту України, а імпорт – $2,2 млрд, або 10,5% від загального імпорту країни.
Втім, варто визнати, що порівняно з аналогічним періодом 2014 року відбулося зменшення експорту сільськогосподарської продукції на 16,8%, а імпорту – на 45,5%.
Ці дані потребують більш детальних пояснень.
По-перше, ціновий фактор, який прямо впливає на вартісні показники експорту.
Якщо, наприклад, за січень-липень 2014 року ми продали пшениці на експорт 3,3 млн тонн і отримали $815 млн, то за аналогічний період поточного року, при зростанні кількості експорту на 12%, до 3,7 млн тонн, виручка становила лише $696 млн.
Причина цього – падіння світових цін на зернові на 24%.
За даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), індекси продовольчих цін, зокрема на зерно станом на липень, зараз найнижчі за останні п’ять років.
1-7 місяці 2014
1-7 місяці 2015
Зміна 2015 до 2014, %
Кількість, млн тонн
Ціна, дол./тонну
Вартість, млн дол.
Кількість, млн тонн
Ціна, дол./тонну
Вартість млн дол.
Кількість
Ціна
Вартість
Пшениця
3,3
247
815,1
3,7
188
695,6
112%
76%
85%
Кукурудза
11,1
204
2264,4
13
161
2093
117%
79%
92%
По-друге, через зміни в стосунках з РФ було втрачено обсяги експорту окремих товарів, зокрема тваринного походження, та кондитерської продукції.
По-третє, українці почали споживати переважно українську продукцію. Адже значні обсяги її експорту доводять високу якість та безпечність, яка користується попитом на світовому ринку.
При зростанні внутрішнього попиту на окремі види продукції їхня ціна зростає, а отже, виробникам значно вигідніше реалізовувати власну продукцію на внутрішньому ринку, ніж експортувати.
Тому, якщо зростає внутрішня потреба у споживанні певних видів продукції, скорочується їхній експорт.
Проте сальдо є позитивним та навіть зросло майже на 5%. Це свідчить про хорошу динаміку розвитку аграрного сектора у кризових для усієї економіки умовах.
Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються обсяги експорту зернових культур – 39,9%, олії – 23,7% та насіння олійних культур – 7,5%.
На особливу увагу заслуговує цукор. Уявіть тільки, експорт солодкого продукту порівняно з минулим роком зріс майже у 100 разів (!) – з $361 тис. до $37,7 млн.
Значно збільшився експорт жиру свиней та домашньої птиці – з $27 тис. до $3,8 млн. Пожвавлення стосується і таких продуктів, як соя (на 72,2%) та свинина (більш ніж у 5 разів).
Водночас зменшився експорт олії соняшникової (на 22,1%), кукурудзи (на 7,5%), сирів (на 88,3%; на $97 млн), хлібобулочних, кондитерських виробів (на 49,7%; на $69,9 млн), соків фруктових (на 47,5%) та ячменю (на 13,2%).
Якщо взяти в цілому по галузі, то більше всього впали обсяги експорту продукції тваринництва – вони скоротилися на 24,3%, до $525,6 млн. Натомість обсяги експорту продукції рослинництва впали на 16,1%, до $7,22 млрд.
Загалом регіональна структура експорту сільськогосподарської продукції за 7 місяців 2015 року виглядає таким чином:
Отже, навіть за несприятливих світових цін, українські аграрії поступово розширюють ринки збуту, компенсуючи втрату ринку РФ. І що особливо надихає – посилюють свою присутність на внутрішньому ринку.
Саме тому є всі підстави сподіватися, що статистика наступних місяців виявиться більш оптимістичною.
Европейская правда
