Рeaльний чи примaрний фoнд рoзвитку
Aбсурдним є існувaння сaмoгo плaну з рeaлізaції кoнфіскoвaнoгo мaйнa в умoвax відсутнoсті рішeнь суду тa зa eкoнoмічнoї кризи. Дo тoгo ж нeвідoмo, чи знaйдуться пoкупці нa кoнфіскoвaні стaтки кoрупціoнeрів, aджe мoвa йдe прo мільярди.
Дeцeнтрaлізaція? Дe цeнтрaлізaція?
Натомість уже четвертий рік поспіль Верховна Рада ухвалює бюджети із скороченням інвестиційної складової — видатків розвитку.
Чому так важливо нарощувати оборонну промисловість? Відповідь очевидна.
Чи збільшить робоча група, що працює над проектом бюджету, цей відсоток, питання лишається відкритим.
По-третє, це стимулювання науки та інновацій, фінансування потужностей з виготовлення продукції подвійного призначення, тобто її комерціалізація для цивільного сектора. Це позитивно вплинуло би на розвиток економіки.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Таким чином, фінансування планів соціально-економічного розвитку територіальних громад у 2016 році за умови відсутності субвенцій буде покладене лише на плечі цих громад. Це означає, що реальні наміри центральної влади щодо децентралізації відрізняються від задекларованих.
Щоб мінімізувати ризики недофінансування проектів розвитку, слід виключити пункт 6 статті 11 та пункти 12-17 статті 14 бюджету і доповнити статтю 10 словами «конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного правопорушення».
Без вирішення цього питання країна опиниться у глухому куті. Без переорієнтації бюджетних видатків із споживання на розвиток виходу з кризи не буде.
Факти щодо прогнозів наповнення Державного фонду регіонального розвитку — ДФРР — невтішні. Виглядає як окозамилювання заплановане збільшення обсягу його фінансування у 2016 році у 1,6 разу, бо цього, найвірогідніше, не станеться.
Це ігнорування розвитку оборонно-промислового комплексу та регіонального розвитку. З п’яти напрямків два — проекти розвитку регіонів і територіальних громад, три — виробничі проекти, які мають високу суспільну та комерційну цінність.
Стосовно регіонального розвитку треба розуміти філософію ДФРР та мету створення інфраструктури територіальних громад.
По-перше, це оснащення та забезпечення армії з огляду на військові дії.
Светлана Ковалевская, Институт общественно-экономических исследований
Колонки автора
Правительство хочет дораспродать все активы?
Как привлечь инвестора
Якби державна бюджетна політика була спрямована на розвиток, учасники інвестиційного ринку отримали б сигнал про довгострокові наміри вкладати кошти.
* * *
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Новація щодо створення інфраструктури територіальних громад була запропонована у держбюджеті-2016 для забезпечення прийнятих у 2015 році змін до закону про добровільне об’єднання територіальних громад.
Цей рік — не виняток. У запропонованому урядом проекті держбюджету-2016 лише 6,3% планується виділити на розвиток, інше — на «гасіння пожеж» та проїдання.
Закон передбачає, що держава фінансово підтримує добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ і міст шляхом надання об’єднаним громадам коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади.
По-друге, це можливості для експорту продукції оборонного призначення з відповідними позитивними наслідками для нашої економіки.
Кошти ДФРР розподіляються між регіонами для підтримки проектів на конкурсній основі та відповідно до регіональних стратегій розвитку. Проекти підтримуються за формулою «10% з місцевих бюджетів та 90% з ДФРР».
Багато проектів фінансуються за рахунок коштів партнерів, а це більші ризики і вищі ставки. Зараз зареєстровано 1 288 проектів, з яких на 2016 рік — 340. Тобто під загрозою зриву перебувають проекти співробітництва територіальних громад.
Можна скільки завгодно говорити про зміну відносин між центром та регіонами, збільшення повноважень, проведення реформ, але блокування фінансування цих заходів означатиме, що країною і далі керуватимуть переважно з центру. Усвідомлюючи це, депутати відхилили запропонований урядом проект бюджету.
Наслідки схожого «планування» у 2015 році такі. План виконали на 0,01%. Зібрали 94,7 тис грн з 1,5 млрд грн передбачених. Прогнозовані наслідки для 2016 року: про проекти розвитку, оборони, інновацій та інфраструктури доведеться забути.
Уряд пропонує наповнювати цей фонд та кілька інших важливих напрямів з примарного джерела поповнення спецфонду — коштів від реалізації конфіскованого майна, яке було привласнене корупційними методами.
