Сергей Комнатный, и. о. председателя правления Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству
Середня вартість оренди однокімнатної квартири в Києві, за недавніми підрахунками експертів, коливається у діапазоні 5-6 тис грн.
Середньомісячна зарплата в столиці, за даними експертів, становить 7 126 грн.
Скільки часу потрібно молодій сім’ї чи окремій молодій людині збирати кошти на власне помешкання? За таких умов, мабуть, вічність.
Але для чого платити за оренду, якщо таку ж суму можна щомісяця інвестувати у власні квадратні метри і жити спокійно, не думаючи про можливе виселення?
Держава має дієві механізми підтримки молодіжного житлового будівництва, так звані програми доступного житла та іпотечного кредитування у гривні.
Однак вони реалізуються не сповна, враховуючи дефіцит бюджетних коштів. Тому так багато квартирних поневірянь, особливо враховуючи непідйомні на даний час валютні кредити, девальвацію гривні та різкі інфляційні коливання.
У 2013 році держава надала пільгову кредитну допомогу 3 393 сім’ям, що становить 116% до показників 2012 року. У 2014 році такою можливістю скористалося 577 сімей — всього 17% до показників 2013 року. У 2015 році ця цифра ще менша — 248 сімей.
Зараз у Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву зареєстровано 11 500 молодих сімей, які прагнуть отримати пільговий кредит. Це 30% від загального обсягу людей, які перебувають на квартирному обліку.
В різні періоди розвинені країни світу виходили з глибоких економічних криз саме через розвиток житлового будівництва. Обмежені ресурси концентрувалися на тих напрямах, які максимально завантажували потужності, вирішували проблему безробіття і підвищували зростання прибутків населення.
Перш за все, це розвиток інфраструктури, включаючи житлове будівництво. Будівництво — це та галузь, яка на різних етапах долучає до досягнення своєї мети не лише суміжні галузі, а й інші, не менш потужні сфери економіки країни.
Розвиток будівельної галузі сприяє економічному зростанню країни та розв’язанню багатьох соціальних проблем, які так пригнічують українську молодь.
Аналізуючи тенденції в будівельній галузі за останні три роки, а саме обсяги введення в експлуатацію житла та зайнятості населення в галузі, ми бачимо стрімке зниження показників, наслідком якого є збільшення витрат держави на сплату соціальної допомоги з безробіття.
Економічна доцільність подальшої реалізації в Україні державних житлових програм, зокрема пільгового кредитування молоді та доступного житла, що реалізується за механізмом «70 на 30», більш ніж виправдана.
Відновлення таких програм стане дієвим антикризовим заходом, адже пожвавлення будівництва спричинить підйом металургії, виробництво будматеріалів, транспорту, ріст цементної галузі.
Для того, щоб житлове будівництво розвивалося та впливало на розвиток економіки, необхідно створити можливості для громадян ставати активними споживачами продукції галузі — купувати житло за доступною для них ціною.
Сьогодні ж ціни не доступні для більшості громадян. Як можна здешевити житло? Передусім — зменшити податкове навантаження на забудовників та переглянути державні будівельні норми, які такі ж застарілі, як і Житловий кодекс. Це дасть змогу здешевити квартири і затвердити сучасні норми з енергозбереження.
Водночас слід модернізувати державні житлові програми шляхом збільшення обсягів їх реалізації коштом бюджетів всіх рівнів, а також залучення альтернативних джерел фінансування програм — коштів іноземних інвесторів.
Ще один вагомий крок — збільшення обсягів цільового рефінансування у банківському секторі для розвитку доступних іпотечних кредитів.
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву працює над підвищенням ефективності житлових програм. Ми анонсували проведення в Україні низки публічних заходів, які дадуть поштовх суттєвим перетворенням чинних державних житлових програм та самого фонду.
У тісній комунікації з громадськими організаціями, профільними державними органами, будівельниками, аналітичними установами розробимо основні напрямки нової стратегії розвитку житлових програм як основної складової державної житлової політики. Ці напрацювання ляжуть в основу модернізації й самого фонду.
Ми пропонуємо переглянути застарілі норми, через які виникають проблеми з реалізацією житлових програм. Наприклад, вимога обов’язкового перебування на квартирному обліку. Молодь досить активна та мобільна, а відомості про те, чи має громадянин у власності житло, можна взяти з державного реєстру.
Перегляд цієї норми дозволить скористатися державними житловими програмами молоді, переселеній з території проведення АТО. Для учасників програми пільгового кредитування квартирну чергу взагалі доцільно скасувати.
У співпраці із забудовниками ми подали до Верховної Ради законопроект №4081 «Про внесення змін до статті 4 закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Мова йде про усунення перешкод для реалізації державної житлової програми «70% на 30%».
Пропонуємо, крім загального розміру державної підтримки — 30% від вартості житла, що купується, — змінити її розмір залежно від категорії громадян. Для учасників АТО та їх родин пропонується відшкодовувати з державного бюджету 50% вартості житла, для інших категорій — черговиків — 30%.
Також радимо парламентарям переглянути відсоткову ставку за користування пільговими кредитами на придбання житла, що надаються виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла — Держмолодьжитло — з 3% до 10% задля зменшення інфляційних навантажень на держбюджет.
Будівельна галузь зараз у кризі, потужності будівельних компаній України залежно від регіону завантажені на 20-50%. Підтримавши основну бюджетоутворюючу галузь, держава зробить вагомий крок для покращення соціальних настроїв молоді, а це третина економічної активності населення країни.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
