wpthemepostegraund

Верификация или оптимизация? Продолжит ли новый Кабмин дело Яресько

Виктор Таран, глава Центра политических исследований и аналитики

Колонки автора

Честный бюджет. Каким он должен быть

Государственные закупки: дерегуляция до конца июня?

Тендерные угрозы

В умовах зростання бюджетного дефіциту та економічної кризи оптимізація бюджетних видатків стає одним із пріоритетів уряду та парламенту під час реформи публічних фінансів.

Підвищити ефективність використання бюджетних коштів та посилити внутрішній фінансовий контроль за діяльністю органів влади потрібно кількома шляхами.

По-перше, депутати повинні у найкоротші строки завершити реформування державних органів фінансового контролю, запустити повноцінну роботу Рахункової палати, обрати її керівництво.

Відповідно до нового закону Про Рахункову палату депутати мали обрати 9 нових керівників Рахункової палати ще у жовні минулого року. Але через політичну кризу так і не змогли винести це питання на голосування в зал. 

Окрім цього важливо, щоб уряд Гройсмана продовжив роботу у напрямку оптимізації використання бюджетних коштів, яку розпочала команда Наталі Яресько, провівши у 2016 році верифікацію соціальних видатків, зокрема тих, що здійснюються через Пенсійний фонд та фонди соціального страхування.

Верифікація це по суті перегляд, чи дійсно всі ті кошти, що сьогодні виділяються Пенсійним фондом та іншими соціальними установами країни (соціальні фонди, Міністерство соціальної політики), отримують справжні пенсіонери, справжні громадяни, а не «мертві душі» або шахраї.

Верифікація дозволить чітко визначити нужденних, і саме їм спрямувати ту фінансову підтримку від держави, яку до цього часу отримували люди з достатнім рівнем доходу.

Україна, яка задекларувала високі соціальні стандарти для своїх громадян, витрачає величезні кошти на соціальну підтримку. Але, на жаль, частина цих коштів використовується чиновниками «не за призначеннями». Корупційні схеми дають можливість розкрадати десятки мільярдів гривень з державного бюджету.

Тому Уряду потрібно робити у напрямку верифікації (перевірки) отримувачів пенсій та коштів з Фондів соціального страхування. Як показує Міжнародний досвід, внаслідок верифікації можливо оптимізувати не менше 30% від загальної кількості витрат.

За найскромнішими оцінками Міністерства фінансів, ефект верифікації всіх соціальних програм лише у 2016 році зекономить близько 5 млрд грн бюджетних коштів. Однак на думку незалежних експертів, ця сума може сягати у перспективі до 20 млрд гривень.

Незважаючи на такі цифри, ще жодного разу за часів незалежності не перевіряли наявність «мертвих душ» у цих списках, чим користувалися шахраї які є серед отримувачів пенсій та соціальної допомоги. Виявлення таких людей дозволить спрямувати мільярди гривень на виплати справді нужденним. Єдині, хто справді помітить верифікацію — це шахраї, що незаконно отримують бюджетні кошти.

Передбачається, що верифікація буде здійснюватиметься трьома різними засобами (електронними, телефонними, фізичними), які можуть поєднуватись між собою.

Для отримання інформації, необхідної для верифікації отримувачів допомоги, Міністерство фінансів України буде співпрацювати з усіма іншими гілками виконавчої влади, банками та НБУ.

Якщо ж за результатом верифікації будуть виявлені порушення, Міністерство фінансів буде рекомендувати головному розпоряднику коштів, що надає той чи інший вид соціальної допомоги, переглянути правомірність та призупинити виплати.

Навколо верифікації почали створювати неправдиві міфи, які підсилюють її противники, які хочуть і надалі обкрадати бюджет. Буцімто, громадян позбавлять права на субсидії, держава почне обкладати податками депозити, буде підірвана довіра до банків через порушеня банківської таємниці отримувачів пільг.

Насправді, субсидії нікому не скасовуються! У разі виявлення осіб, що не відповідають критеріям подання субсидій, а значить, отримують їх неправомірно, відповідні управління соціального захисту будуть вирішувати, що з ними робити далі.

Сьогоднішні така інформація надається банками органам фінансового моніторингу, виконавчої служби. Тобто, фактично новий закон просто розширив перелік організацій, які можуть отримувати доступ до банківської таємниці для конкретних цілей.

Окрім того, вимога закону до форми документа, на підставі якого буде надаватися інформація, також є гарантією дотримання банківської таємниці. Мінфін запитуватиме інформацію лише у випадках наявності в законодавчих нормах узалежнення тієї чи іншої соцдопомоги від стану заощаджень чи витрат реципієнтів.

Так само умови надання субсидій не передбачають обмежуючим фактором для їх отримання наявність на банківському поточному чи депозитному рахунку будь якої суми грошових коштів.

Так само не вірно стверджувати, що верифікація вдарить по довірі до банківської системи. Наразі інформація надається банками органам фінансового моніторингу, виконавчої служби. Тобто фактично норма про верифікацію просто розширила перелік організацій, які можуть отримувати доступ до банківської таємниці для конкретних цілей.

Окрім того, вимога закону до форми документа, на підставі якого буде надаватися інформація, також є гарантією дотримання банківської таємниці.

Негативні міфи про верифікацію, які активно поширюються через інформаційні хвилі свідчать, що люди, які наживалися на зловживаннях бюджетними коштами докладуть максимум зусиль, щоб не втратити корупційні прибутки.

І лише від спільної сильної послідовної позиції нового уряду залежатиме, чи зможе держава навести порядок у системі публічних фінансів країни.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Все про: Гройсман, Яресько, соцвыплаты

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.