wpthemepostegraund

Украинский план. Пишем стратегию для банковской системы

Сергей Рыбалка, народный депутат, председатель комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности, Радикальная партия

Колонки автора

Почему блокируется формирование Совета НБУ

Электронное декларирование госслужащих. Есть ли повод радоваться?

Что будет с госбанками

За останні два роки жодна з гілок влади не показала, що розуміє, як забезпечити перехід України до прискореного економічного зростання і як досягти кардинальної зміни структури економіки хоча б років за 15-20.

Адже лише власна високотехнологічна індустрія зробить народ України заможним і самостійним.

Деякі керівники відкрито заявляли, що їхня мета — виконувати програму МВФ.

Але потрібні країні рекомендації не виконуються, а спірними — надто часто прикриваються особисті інтереси. При цьому мало хто говорить про трагічні наслідки для України.

Власного плану у країни досі нема. Саме тому у групи однодумців виникла ідея написати стратегію розвитку банківської системи.

Базовий проект підготувала робоча група, до якої увійшли експерти в сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, представники громадських організацій, науково-експертного середовища та банківської спільноти.

У процесі брали участь безпосередні співавтори, рецензенти і «критики», а також консультанти, в тому числі закордонні фахівці з великим досвідом роботи в галузі. З базовим проектом стратегії можна ознайомитися тут.

18 квітня документ був представлений для громадського обговорення на круглому столі в парламенті. Наша мета — об’єднати всіх зацікавлених не тільки навколо завдань виходу з системної банківської кризи.

Нам потрібен новий економічний курс, спрямований на перехід від деструктивної моделі сировинної економіки до високотехнологічного промислового розвитку. Ми вважаємо, що Україні потрібна потужна банківська система, здатна стати головним кредитором розвитку економіки.

Фінансовою основою для економічного зростання повинні стати кошти нашого населення і вітчизняного бізнесу, а не кредити МВФ або інших міжнародних організацій. Іноземні позики — лише додаткові інструменти, ефективність використання яких нам потрібно кардинально підвищувати.

Громадське обговорення

Скажу чесно: ми навіть не очікували, що проект викличе такий великий інтерес, підтримку і бажання зробити свій внесок у його доопрацювання. В результаті при профільному парламентському комітеті була створена експертна група для збору і систематизації пропозицій щодо вдосконалення проекту стратегії.

Також було створено оргкомітет для проведення 19-20 травня, у День банкіра, масштабної конференції «Стратегія розвитку банківської системи України» для обговорення усіх пропозицій і прийняття рекомендацій для органів влади. Захід

пройде у Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана.

До складу експертної групи та оргкомітету увійшли представники Київського Національного економічного університету ім. В. Гетьмана, Інституту економіки і прогнозування НАНУ, Українського товариства фінансових аналітиків, Кредитно-українського банківського союзу, Асоціації українських банків, Академії фінансового управління, Науково-експертної колегії громадської ради при НБУ, Інституту розвитку економіки та інноваційних стратегій — IDEAS.

А також — голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк, інші вітчизняні та зарубіжні експерти.

Стратегічні цілі

Для нас процес обговорення банківської стратегії — можливість на її прикладі підтримати громадську дискусію про необхідність створення загальної стратегії економічного розвитку України. Треба правильно поставити цілі і спланувати послідовність реформ. У чому відмінність від підходів нинішньої влади?

Ми згодні, що базовими є всі антикорупційні кроки, реформа правоохоронних структур і судової системи. Права громадян та інвесторів повинні бути захищені, а ефективність державних інститутів з просування національних інтересів треба підвищити. Дерегуляція та оптимізація державних видатків також дуже потрібні.

Однак не слід забувати про ще один ключовий напрямок реформ. Без нього Україна і далі перебуватиме у статусі сировинної колонії, продовжуючи залишатися найбіднішою країною Європи навіть у разі відновлення економічного зростання. Не втомлюся повторювати: необхідно міняти структуру економіки.

Для цього Україні потрібна активна промислова, торговельна і фінансова політика: побудова системи кредитних, податкових та інфраструктурних стимулів для інвестицій у пріоритетні галузі промисловості та малий і середній бізнес.

Щоб інвестору було вигідно працювати не у Польщі чи Угорщині, а в Україні. Щоб капіталу було вигідно йти з сировинних галузей у високотехнологічні.

Одна з базових умов успіху економічних тигрів — забезпечення дешевим кредитним ресурсом промисловості, стимулювання розвитку технологій. Ці методи використовували і використовують і країни Азії, і наші європейські сусіди.

Нам потрібно вибудовувати усі ринкові механізми та інститути, які застосовують більшість успішних країн. Від експортного агентства — до банку розвитку, від технопарків — до науково-технологічних центрів.

Досить експортувати тільки напівфабрикати металургів, залізну руду, ліс-кругляк або зерно. Потрібно повертати високі позиції в експорті машинобудування.

На жаль, уряд і Нацбанк припустилися багатьох системних помилок, які загострили кризу і гальмують економічне відновлення. Нас не влаштовує, що критика дій влади часто обмежується популізмом.

Саме тому співавтори базового проекту стратегії вирішили представити в документі ґрунтовний аналіз проблем і помилок, яких припустився НБУ в грошово-кредитній, валютній політиці та у банківському регулюванні.

Експерти детально показали, як помилки влади посилили валютну кризу, котра вдарила по всій економіці. Розкрито помилковість підходів щодо стримування інфляції через грошове голодування реального сектора економіки.

Аналітики акцентують увагу на недооцінці Нацбанком та урядом ризиків з боку банків з іноземним капіталом, у тому числі російським.

Відзначається нерозуміння з боку НБУ важливості невеликих українських банків для кредитування малого і середнього бізнесу — їх соціальної ролі, яка виходить далеко за рамки вузьких галузевих підходів. Тим більше, якщо згадувати завдання з децентралізації, відродження економіки малих населених пунктів.

Тільки системна зміна політики дасть нам надію на стале економічне зростання.

Заступник голови Нацбанку Владислав Рашкован напередодні публічної презентації запитав, навіщо ми ініціювали написання стратегії, адже існує комплексна програма розвитку фінансового сектора до 2020 року. Відповідаю.

Програма не містить ключових цілей щодо зміни структури економіки, а лише згадку про необхідність стимулюючої податкової реформи.

Без уряду і парламенту неможливо вирішити проблеми банківської системи. Потрібне глибоке бачення взаємозв’язків із загальною економічною політикою.

Безперечно, багато елементів програми-2020 потрібні і важливі, але без правильної постановки стратегічних цілей програма не є цілісною.

Навіть найважливіші пріоритети програми не виконуються. Задекларовано стимулювання конкуренції та забезпечення рівноправності учасників фінансового сектора. Однак курс НБУ на зменшення кількості банків і знищення невеликих банківських установ суперечить цим деклараціям.

Як можна говорити про дотримання іншого задекларованого принципу — про довіру між учасниками фінансового сектора і регуляторами, — коли банкіри скаржаться нам в комітет на дії Нацбанку, але бояться публічно висловлювати свою позицію?

Так, вони багато років неохоче виступали проти думки центробанку, але тепер ЗМІ прямо пишуть про використання НБУ як інструменту для чергового переділу власності. Уперше в таких масштабах. Як у такій атмосфері виникне довіра?

На жаль, розділ в коаліційній угоді, яка готувалася наприкінці 2014 року, щодо фінансового сектора дуже слабкий. Він не відповідав ні ситуації гострої економічної кризи, ні стратегічним довгостроковим цілям розвитку економіки. І цей розділ у скороченому вигляді перекочував до програми нового уряду.

Тому наша мета — напрацювання конструктивних пропозицій для парламенту, уряду, Нацбанку й інших органів влади. Ми впевнені, що влада недостатньо використовує потужний вітчизняний інтелектуальний потенціал, не завжди чує поради іноземних експертів, що не націлені на лобіювання інтересів своїх країн.

Ми закликаємо всіх, кому не байдужа доля економіки та її банківської системи, направляти пропозиції до експертної групи з доопрацювання проекту стратегії.

Ми плануємо не лише запропонувати владі якісний стратегічний документ, а й продовжити роботу із створення конкретних програм і законопроектів. Приєднуйтеся. Якщо об’єднаємо зусилля, досягнемо більшого.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Все про: банки, экспорт, правительство, НБУ

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.